Прощавай, Євро-2012: чемпіонат розвінчав міфи та об'єднав українців

Окрім історичної перемоги збірної Іспанії, Євро-2012 запам'ятається задоволеними фанатами, привітною міліцією, розмовами про відкати та проблемами на українській залізниці.

Відгриміли фанфари, відгримів іспанський тріумф на українській землі, відлетіли в нічне київське небо талісмани Євро... Чемпіонат, до якого Україну готувався довгі чотири роки, залишився позаду. Працівники готуються демонтувати фан-зону, вболівальники європейських збірних збирають валізи. Одним словом, настав час підбивати підсумки.
"Мені здається, що свято футболу вдалося", - припустив Віктор Янукович. І з цим припущенням важко не погодитись. Гості Євро-2012 залишилися цілком задоволені. У них залишаються позитивні враження від України, що абсолютно природно.

Гості у захваті від України

Україна нікого не розчарувала, оскільки ніхто не мав великих очікувань. Навпаки, європейці, налякані журналістськими репортажами, готувалися до найгіршого. Але виявилося, що в українців не ростуть хвости і роги. Тут ніхто не кидається на людей з іншим кольором шкіри. Євро розвінчав міфи про расизм українців, які нещодавно тиражувала британська ВВС.
Тепер темношкірого екс-гравця збірної Англії Сола Кемпбелла звинувачують в тому, що британська команда не мала достатньої підтримки на чемпіонаті.
Голландські вболівальники подякували Харкову за теплий прийом рекламними щитами. Прощаючись з Україною, багато фанів з Королівства Нідерланди пройшли по місту з табличками з написами "Дякуємо, Харків". З написами аналогічного змісту, але присвяченими Києву, попрощалися з Україною і шведські уболівальники. Туристи з подивом виявили для себе, що Україна - це нормальна східноєвропейська держава, що тут живуть дуже доброзичливі люди і що країна цікава для туризму.
Але, мабуть, найголовніший позитив чемпіонату - це небувалий сплеск патріотизму серед самих українців. "Чемпіонат краще, ніж будь-які політичні гасла, об'єднав українців Заходу і Сходу і ввів моду - вболівати за свою країну, - вважає соціолог Євген Копатько. - Українці в Донецьку і у Львові, Одесі, Харкові та Києві розмахували національними прапорами, забувши про всі етнічні і політичні розбіжності ".

Герої чи крадії?

Інше питання: чи виправдалися ті очікування, які ми пов'язували з Євро? На думку директора "Євроатлантичного університету" Олега Рибачука, скоріше ні, ніж так. "Чотири роки тому ми очікували більшого. Нам тоді здавалося, що турнір дозволить нам стати нерозривною частиною Європейського союзу, що ми увійдемо туди інфраструктурою, міліцією, яка буде розмовляти англійською...
Ми станемо такою же європейською державою, якою стали багато наших колишніх побратимів по соцтабору. Нам здавалося, що це прекрасна можливість одним махом перестрибнути через величезну дистанцію, яка роз'єднувала нас з Європейським союзом. Цього не відбулося, в першу чергу, з політичних причин. Через причини згортання демократії ", - вважає Рибачук.
Головний мінус чемпіонату, на думку, експертів - це, звичайно ж, відкати і крадіжки, що мали місце при підготовці до Євро. Мовляв, усім зрозуміло, що не можуть деякі речі коштувати стільки, скільки вони у нас коштували. За словами народного депутата, лідера "Громадянської платформи" Анатолія Гриценка, розміри відкатів були майже 40-50%. "Але я, принаймні радий, що Україна не зірвала чемпіонат, встигла підготувати ключові об'єкти при всіх тих проблемах, які були. І в цьому сенсі ми показала високий стандарт. Питання тільки, якою ціною. І пов'язане з цим питання, а чи потрібно владі розкривати пащу на наступні олімпіади, чемпіонати? Може, вони вже увійшли у смак, що можна багато вкрасти з бюджету і тому так зацікавились великими спортивними заходами? Тут я був би стриманий", - сказав Гриценко.
А от регіонал Володимир Макеєнко всі розмови про відкати сприймає з обуренням. "Ми впоралися. Тепер замість того, щоб нас привітати з цим, вони роблять такі заяви. Хто вкрав, що вкрав? Ніхто ще нічого не перевіряв", - каже нардеп. На думку регіонала, віце-прем'єра Бориса Колеснікова за організацію Євро на такому високому рівні потрібно представити до звання Героя України. "За такий короткий проміжок часу запустити стільки інфраструктурних проектів, стільки потужностей задіяти... Борис Вікторович Колесніков молодець", - вважає Макеєнко. Втім, для багатьох Колесніков зовсім не молодець, а як раз навпаки. Особливо часто міністра інфраструктури згадували "не злим тихим словом" в контексті поїздів Хюндай. Схоже, цей витвір корейського автопрому народ не злюбив, ще не побачивши його. І для цього, як співається в одній пісні, є три причини. По-перше, незручний розклад.
Заради корейських поїздів зняли звичні нічні потяги. По-друге, дорогі квитки. І нарешті, досить часті випадки поломок і запізнень. "Звичайно, нова техніка, звичайно, потрібно адаптувати. Звичайно, на це потрібен час. Звичайно, потрібно привести в порядок залізні дороги. Те, що Хюндаї взагалі сюди доїхали або допливли з Південної Кореї - це вже успіх ", - виправдовується Макеєнко.

Проблеми з квитками та європейська міліція

Однак, крім "неадаптованих" Хюндаїв до української залізниці були й інші претензії. Данський журналіст Йоханес Андерсон, який вже багато років працює в Україні, в ці футбольні дні допомагав своїм співвітчизникам бронювати квитки. "9 червня не було нічного поїзда з Харкова. Людям довелося переплачувати за одну додаткову ніч в готелі. І ще переплатити за ранковий Хюндай. Увечері їм треба було їхати до Львова. Вони так і не подивилися столицю України і не залишили гроші в київських ресторанах. У виграші виявилися тільки харківські готелі. Це дуже детальний приклад, але я вважаю, він дуже показовий", - поскаржився ТСН.ua датчанин.
Польська преса також звертає увагу на те, що, незважаючи на запевнення української влади, так і не було організовано регулярне транспортне сполучення між українськими містами-господарями Євро. Сайт Onet.pl зазначає: "Транспортне сполучення - це фікція, яка з'явилася після домовленостей між УЄФА та владою Україні. Країна, яка бореться з фінансовою кризою, обіцяла, що прислухається до прохань футбольного співтовариства. Але після початку турніру все залишилося по-старому".
А ось хто приємно здивував у ці три тижні, так це наша міліція. Міліціонери ходили переважно по троє (два хлопця плюс, по-європейськи, дівчина), швидко знаходили вкрадені речі іноземців, відвозили п'яних фанатів додому і взагалі всіляко допомагали. Власне, робили те, що робить поліція в цивілізованих країнах. Шведам навіть дозволили рясно зрошували київські вулиці... Втім, швидше за все, найближчим часом футбольний дурман доброзичливості та чуйності розвіється. Життя повернеться у звичне русло.
Наші рідні "мєнти" візьмуться за старе - почнуть "кошмарити" своїх співвітчизників і брати хабарі. Народ буде похмуро читати газети в метро. Знову почнуться нескінченні судові процеси, вибори, мордобій у Раді… Загалом, все повернеться на круги своя. До побачення, Євро! Для цієї країни, 80% населення якої ніколи не їздило за кордон, а кожен третій не виїжджав за межі свого регіону, ти стало віконцем в інше життя.