Почему нельзя отказываться от свиного сала

В последнее время многие диетологи советуют оказаться от сала, ссылаясь на то, что из-за высокого содержания жиров оно способствует развитию атеросклероза.

Однако в мире жиров все не так просто. Обходиться без них организм не может. Для того чтобы решить, каким жирам отдать предпочтение, надо учитывать некоторые их свойства. Прежде всего - содержание в продукте жирных ненасыщенных кислот.

Свиное сало содержит арахидоновую кислоту, которая относится к ненасыщенным жирам и является одной из незаменимых жирных кислот. Она входит в состав клеточных мембран, является частью фермента сердечной мышцы, а также участвует и в холестерином обмене.

В сале есть и другие ценные незаменимые жирные кислоты. Причем по их содержанию (до 10 процентов) сало опережает сливочное масло. Именно поэтому биологическая активность сала в пять раз выше, чем у сливочного масла и говяжьего жира.

Что же касается насыщенных жиров, которых в сале немало, то опасаться нарушения холестеринового обмена нужно лишь в том случае, если вы этим продуктом злоупотребляете. Если потреблять свиное сало в разумных количествах, то атеросклероза можно не опасаться. Особенно если есть его с салатом из сырых овощей, заправленных нерафинированным подсолнечным маслом и натуральным уксусом (яблочным или виноградным), который является сильным антиоксидантом.

Свиное сало широко применяется в народной медицине. Как наружное средство оно нередко оказывается более действенным, чем различные патентованные мази.

Его применяют при болях в суставах, нарушении подвижности суставов после травмы, при мастите, мокнущей экземе, зубной боли, пяточной шпоре и других недугах.

Вчені порівняли сало з кокаїном

Воно викликає залежність
Вчені довели, що жирна їжа викликає залежність, схожу на наркотичну.

Фахівці одного з науково-дослідних інститутів у штаті Флорида провели досліди на щурах. Результати їхньої роботи опубліковані в журналі Nature Neuroscience.

Щури, на яких ставився дослід, були розділені на три групи. Першу годували звичайною для щурів їжею. Друга вживала виключно висококалорійну жирну їжу - ковбаси, бекон, чізкейк. На прийом їжі другої групи щоденно виділялося не більше години. Третю групу годували тими самими стравами, що і другу, але доступ до їжі у щурів був майже цілодобовим.

Як показали спостереження, щури з третьої групи швидко набрали вагу, продовжуючи з жадібністю поглинати те, що їм давали. При цьому спостерігалися певні зміни в мозку. За допомогою електродів, вживлених у череп піддослідних, експериментатори з'ясували, що пацюки з третьої групи виробили стійкість до жирної їжі, і тепер, щоб отримувати колишнє задоволення від її поїдання, їм було потрібно серйозно збільшити раціон.

Залежність від бекону та ковбаси, що виникла у щурів, була настільки потужною, що вони не могли відволіктися від їжі навіть під час впливу досить сильних подразників. Щури з третьої групи не кинули поглинати їжу, коли їх били струмом. Тварини з першої та другої груп електрики боятися не перестали.

Вчені зазначають, що за останні кілька сотень років їжа і кокаїн пройшли багато в чому подібний шлях. Так само, як любителі білого порошку з часом винайшли більш ефективні способи його очищення, любителі добре поїсти придумали, як позбавити улюблені жири від усього зайвого, тим самим підвищивши їх здатність викликати звикання.


*** але українське сало не засвоюється в організмі. Воно стимулює відтік жовчі, і взагалі є дуже корисним. Дієтологи радять вживати 30 грамів свинячого свіжого сала щоранку на тщесерце.

Як три українці сало ділили

Перший відрізав ножем великий шмат сала, загорнув його в білу тканину, заховав під полу кожуха і сказав:

— Так багато голодних. Цей шматочок сала я беру собі і людям.

Другий забрав сало, що залишилося, і теж сказав:

— Приїжджають гості. А гість для українця більш ніж друг.

Третій, проковтнувши слину, сказав:

— А що робити мені? Я теж люблю сало!

На що перший йому відповів:

— Любов надихає на пошук. Шукай, і у тебе обов'язково буде біле і м'яке диво.